Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Зяти, зя́ю, -єш, гл. = зяяти.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Пров'язь, -зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. г. Соловей инший удасться дуже співливий.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Тішиться мною, що я ще молода. Тішиться, як жид паршами.
