Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душіти

Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШІТИ"
Доро́в, -ва, -ве Сокращенное изъ здоров! Здравствуй! Грин. II. 178. Доров був, дядьку! Рудч. Ск. ІІ. 154.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном. 2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.
Розсоханя, -ні, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Желех. Розсоханя має хвіст розсохатий. Вх. Зн. 60.
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Грин. III. 93. Бог дасть судця, а чорт розсуди я. Ном. № 7381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУШІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.