Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дятел

Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.
Довгоше́рстий, -а, -е. Длинношерстный.
Злущити Cм. злущувати.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Підтитарій, -рія, м. = підтитарний. Желех.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯТЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.