Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Чортеня, -няти, с. Чертенокъ. Ум. чортенятко.
Шерепатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый.
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку.
