Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дятел

Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Відшпилити Cм. відшпилювати.
Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. ІІІ. 245.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Кізля, -ля́ти, с. Козленокъ. Почали плодити рябих ягнят і кізлят. Опат. 53.  
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯТЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.