Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Ля́лька, -ки, ж. Кукла. Була в мене наміточка й ту дітки украли, на ляльки подрали. Ум. лялечка. вистроїлась як лялечка. Какъ куколка одѣлась. а ні лялечки не видко. Ни души не видно. Употребляется какъ ласкательное по отношенію къ женщинѣ. Добридень, моя кралечко, моя лялечко!
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Ухач, -ча, м. = ухань.
