Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus.
