Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю.
Гавря, -рі, ж. = гава.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює.
Шагнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне.