Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

до-чмиги

До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. ІІІ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ЧМИГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ЧМИГИ"
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Годовик, -ка, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. годовичок. Стор. I. 95.
Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.  
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДО-ЧМИГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.