Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочухна

Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУХНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУХНА"
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Ленин. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧУХНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.