Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочухна

Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУХНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУХНА"
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Заме́л, -лу, м. Смолотый зерновой хлѣбъ, мука. Той замел, що я вранці приніс зерно, зостався у млині. Новомоск. у.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Пошурудурити, -рю, -риш, гл. Пошарить; пощекотать. Чорнява дівчина з карими очицями біленькими пальчиками пошурудурила за шиєю. О. 1861. VII. 5.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Розминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. Ном. № 6595.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧУХНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.