Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Мисчі́вка, -ки, ж. Синяя глина, изъ которой дѣлаются миски.
Півсонно нар. Въ полуснѣ.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Реч, -чі, ж. = річ.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Не скигли, бо ти всіх побудиш.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива.
2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки.
Шенелія, -лії, шене́ля, -лі, ж. Шинель. Ти, москалю, і добрий чоловік, та шенелія твоя злодій.
