Баламута, -ти 1), м. = баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.

Виливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вилитися, -ллюся, -ллєшся, гл. Выливаться, вылиться; изливаться, излиться. Вилилась вода. Пісня так і виливається із самого серця. Стор. І. 4. Вилилась як з воску в матір.

Кровать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. кроватонька, кро́ваточка, кроватька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.

Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.

Перебачити, -чу, -чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.

Покривати, -ва́ю, -єш, сов. в. покрити, -крию, -єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Ном. № 494. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. Шевч. 23. 2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. Стор. МПр. 50. 3) — молоду. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. КС. 1896. XI. 270. Чуб. IV. 364. Грин. III. 489, 548. Cм. скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Грин. III. 217. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. Г. Барв. 373. покривають, окривають также дѣвушку, лишившуюся невинности. КС. 1882. II. 427. 4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала... — «Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. ЗОЮР. І. 219. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Грин. III. 277. Покинутая дѣвушка просить: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Чуб. V. 814. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покривати значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!... Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? Мил. 196. 5) Извинять, извинить; вознаградить. Хозяева просять гостей: Що єсть, заживайте, за нас вибачайте: що не здарить ложность наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505. 6) Превосходить, превзойти. Вже й мене покрив багатством. Грин. II. 84. Так розбагатів, вже і багатого брата покрив. Драг. 50. Панів завидьки беруть, шо як же мугирь, та покрива. Мнж. 83.

Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.

Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.

Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).