Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Гру́д, -да, м. Возвышенность, холмъ. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Набрела я й хатку таку, що наймалась. Коли це набрели цигана, — веде пару коней.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь.
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде.
Припозвати Cм. припозивати.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
