Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочувати

Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. І. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧУВАТИ"
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. Н. Вол. у.
З'язуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. з'язатися, -в'яжуся, -жешся, гл. = зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Слабішати, -шаю, -єш, гл. Ослабѣвать, дѣлаться слабѣе. Мати усе смутніла і слабішала. МВ. ІІ. 180.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш? Гн. II. 14.
Шкільник, -ка, м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.