Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доця

До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦЯ"
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Паскуда, -ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда. Шевч. 136.
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе. Мир. Пов. II. 56.
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Скацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Избить. Зміев. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.