Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доця

До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦЯ"
Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.
Вирізнити, -ся. Cм. вирізняти, -ся.
Ізм.. Cм. зм...
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.