Гу́ля́нка, -ки, ж. 1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гуля́нках, гуля́нками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю. 3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Ум. Гуля́нонька, гуля́ночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки.
Корівне, -ного, с. Молочные продукты. Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сирку!
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Почали лагодитись, зарані виїхали. Парубки лагодяться у танець.
2) Починяться.
3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Мися́ II, -ся́ти, с. = мисча.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Виступає. Обік його жіночка небога.
Просяний, -а, -е. Просяной. Просяна солома.
Удаватися, удаю́ся, -є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Не вдавайся в гульню. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об'їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Въ значеніи: обращаться къ Помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько ти пропав навіки. Cм. вдарятися 4. 2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Не вдаватися в жадне право. Не входить ни въ какія тяжбы. 3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. До ворожки вдалися. Вдився собі до людей добрих. Ой удався козак Нечай до коня словами. 4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. 6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. 6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. 7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Уродись, та й удайсь. Який удався, такий і згинеш. Удався він високий, здоровий. Удалась така лінива. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. — в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. І мій батько такий мався, і я в його вдався. — до чого. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла.
Хватальний, -ного, м. Шутливая передѣлка слова «квартальный» (надзиратель). А тут вже й хватальний вийшов бач провадить мене до сібірки.