Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. б) Setaria viridis.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
