Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. А вже ж тая криниченька гатою загачена.
Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. 3) — кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу.
Дро́то́вий, -а, -е. = дротяний. Доротова струнка. Нагайка дротовая, чорним шовком шита.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл.
1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто.
2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. Деяка подробиця
Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами.
