Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уступ

Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТУП"
Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити. К. ЧР. 371.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають. МВ. (О. 1862. І. 84).
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Пообстужувати, -жую, -єш, гл. Обдуть, сдуть (во множествѣ). Уже з усього пил пообстужувала. Пирят. у.
Розіднити Cм. розденати.
Розшийнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розшайнутися. Розшийнулися оси, покотилися сльози. Kolb. І. 329.  
Суягна вівця. Беременная Овца. Анан. У
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.