Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. Голови ви буїї.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ум. кізячо́к.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? (Испорченное русское: перчатка?).
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Призба, -би, ж. Заваленка.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Уматерніти, -нію, -єш, гл. = уматеріти.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні.
