Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочитувати

Дочи́тувати, -тую, -єш, сов. в. дочита́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИТУВАТИ"
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати. Чуб. І. 93.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.