Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочимчикувати

Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИМЧИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИМЧИКУВАТИ"
Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Живу́чий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. І. 92.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою. Харьк.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧИМЧИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.