Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доччин

Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧЧИН"
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Загоря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Загораться, загорѣться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. № 14109. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала. Г. Барв. 107.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон. Мет. 263.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.
Сімено, -на, с. Множ. ч. не имѣетъ. Сѣмя на посѣвъ (зерноваго хлѣба). Рк. Левиц.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.