Багрити, -рю, -риш, гл.
1) Окрашивать въ багровый цвѣтъ.
2) Дѣлать косяки въ колесахъ.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Перевірюватися, -рююся, -єшся, сов. в. перевіритися, -рюся, -ришся, гл. Убѣждаться, убѣдиться по опыту. Я вже... сам перевіривсь, що як сняться мідні гроші, або що яйце їси... то будуть бити.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
П'янчити, -чу, -чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл.
1) Прицѣниваться, нанимать.
2) Распредѣлять, группировать. Токмит волики на три плуженьки.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи.
