Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня.
2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич.
