Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотулитися

Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся. Грин. ІІІ. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТУЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТУЛИТИСЯ"
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Смуганастий, -а, -е. = смугнастий. Св. Л. 202.
Соєдник, -ка, м. = зєдник. Новомоск. у. (Залюб.).
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТУЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.