Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотікати

Дотіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. дотекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. Зміев. у. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІКАТИ"
Біга, -ги, ж. 1) Бѣгъ, побѣжка. Екатер. у. 2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.
Гаситель, -ля, м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. АД. І. 290. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться. Чуб. V. 984. 2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше. Ном. № 6833.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.