Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доточка

Дото́чка, -ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТОЧКА"
А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Заду́тий, -а, -е. Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику. Мир. Пов. II. 78.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Розсохтися Cм. розсихатися.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.