Відвертання, -ня, с.
1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе.
3) Вычитаніе.
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. .
