Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заживати

Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. К. С 1884. І. 36. Я горілки не заживаю. Черк. у. Зажиймо табаки. Чуб. V. 1146. Гей, гості, що єсть — заживайте. Гол. IV. 505. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. Грин. III. 220. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. Чуб. V. 344. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Драг. 83. Скільки це вже я в вас грошей зажила? Полт. г. сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Грин. III. 585. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. Г. Барв. 333. 4)вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш. Стор. І. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВАТИ"
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
Кубоша, -ші, ж. Верша. Браун. 18.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало. Левиц. Пов. 155.
Налі́плювати, -плюю, -єш, сов. в. наліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ. 2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч. 3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. І. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо. 4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.
Скрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. скрастися, -дуся, -дешся, гл. Красться, подкрадываться, подкрасться. Ото я скрадаюсь та й скочив до лави. Драг. 63. Я сиділа, вінок плела, а він скрався та й злякав. Мир. ХРВ. 304.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.