Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина.
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.
Просохнути. Cм. Просихати.
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.
