Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажурювати

Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Білозор, -ра, білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Почудування, -ня, с. Удивленіе. Вх. Уг. 262.
Трейки нар. = тричі.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.