Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажурювати

Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Бутелька, -ки, ж. = пляшка. Стор. МПр. 72. Ум. бутельочка.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Любисти́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ растенія любисток.
Наслинити Cм. наслинювати.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Сисати, -са́ю, -єш, гл. = ссати. Паця сисат. Вх. Лем. 465.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.