Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. б) Verbascum thapsus.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця).
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов.
Особе нар. Особо, отдѣльно. Бог дихнув духом, і все стало окроме: зерно особе, полова особе, солома особе. Щитають: старих особе, а ягнята особе.
Оставатися, -таюся, -єшся, сов. в. остатися, -тануся, -нешся. = зоставатися, зостатися.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры.
