Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазеленіти

Зазелені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЕЛЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЕЛЕНІТИ"
Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Повідрізняти, -ня́ю, -єш, гл. Отдѣлить (во множествѣ).
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. МВ. І. 144. Росхристана сорочка. Кв. І. 51.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЕЛЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.