Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазолити

Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОЛИТИ"
Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. білужка. Ув. білужище.
Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Н. п.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Пчола, -ли, ж. = бджола. Ум. пчілка. Пчілка вкусила. Грин. III. 313.
Хвальний, -а, -е. Достойный хвалы.
Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.