Вентерь, -ря, м. = ятір.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи.
Завзя́тий, -а, -е. Стойкій въ преслѣдованіи своей цѣли, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий.
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды).
