Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варцаба

Варцаба, -би, ж. = лутка 1. Шух. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Альт, -та́, м. Альтъ (голосъ). Желех.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Ном. № 13061. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла. Грин. III. 285.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Помимрити, -рю, -риш, гл. Побормотать нѣкоторое время. Помимрив, помимрив шось. Мнж. 104.
Ріжкатий, -а, -е. Угластый. Шух. І. 161.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Чорнобров, -ва, -ве = чорнобрив. Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? Грин. III. 675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЦАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.