Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Щет, -ти, ж. = щеть.
