За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. Заздріла що у дворі багато людей. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. Нігде... і коня попасти.
Порозстригати, -га́ю, -єш, гл. Разстричь (многихъ).
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить.
