Валашал, -ла, м. Кастраторъ.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Метеллюга́ти, -га́ю, -єш, гл. Переносно: вилять, изворачиваться? Її питають, де діли те, що вкрала, а вона метеллюгає сюди-туди, не каже, де дівала.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл.
1) Ободраться (во множествѣ).
2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Причастник, -ка, м.
1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було.
2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Циндря Cм. ци́ндра.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.
