Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватажник

Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАЖНИК"
Відей нар. = відай.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. жирне́нький.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262.
Надбива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надби́ти, надіб'ю́, -єш, гл. Надбивать, надбить, отбивать, отбить кусокъ отъ чего-либо.
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТАЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.