Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. Люде всі як раз нам і відповістили. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Крайка, -ки, ж. Кромка. Употребляется женщинами какъ поясъ. Ум. краєчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
