Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе).
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив.
Кавза, -зи, ж.
1) Порицаніе, брань.
2) Ссора.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
