Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдовиченко

Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Краще нар. Лучше.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДОВИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.