Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдовиченко

Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Братерськи нар. Братски, по братски. Котл. Ен.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. І. 88.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Різовиння, -ня, с. = різовини. Вх. Лем. 461.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький. Грин. III. 339.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДОВИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.