Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Небожа, -жа́ти, с.
1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала.
2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати.
3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Ум. небожатко, небожаточко.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка.
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. 2) Раст. Tagetes erecta. б) Tagetes patula L. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. 5) мн. Родъ вышивки. Ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик.