Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варнячити

Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯЧИТИ"
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. носільничок.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРНЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.