Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартунок

Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Бамбара, -ри
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. І. 10.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Рівночасно нар. Одновременно.
Рукомесник, -ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
Учителювати, -люю, -єш, гл. Учительствовать, быть учителемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.