Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. Що то, Боже, хмара! сонце затінить.
Зновити Cм. зновляти.
Їзити, їжу, -зиш, гл. Перегораживать рѣку для ловли рыбы. Їж їзити.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся.
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
