Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Гарчання, -ня, с.
1) Ворчаніе (о собакѣ).
2) = гарикання.
Заморо́ка, -ки, ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на не́го упа́ли. Онъ лишился сознанія. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморо́чити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Понизити Cм. понижати.
Псота, -ти, ж.
1) Бѣдность; бѣда, нужда.
2) Плохая погода.
3) Брань.
Скуска, -ки, ж. Искусительница? предметъ искушенія? «То, синоньку, скуска» — сказалъ пустынникъ выросшему въ пустынѣ мальчику, впервые увидѣвшему женщину.
Спачка, -ки, ж. = сплячка.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
