Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко

Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКО"
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. І. 43.ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Горопа́шний, -а, -е. Горемычный. Желех.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ. Харьк.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
П'ялило. Cм. П'яло.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.