Ва́жко, нар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Тяжко-важко убогому багату любити. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Коні уже важко йдуть. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула.
Викусити Cм. викушувати.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються.
Пошевка, -ки, ж.
1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ.
2) = пошивка.
Семерик, -ка, м.
1) Семь паръ воловъ.
2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса.
Сільний, -а, -е. Соляной.
Скошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скоситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Скашиваться, быть скошеннымъ косою.
2) Перекашиваться, перекоситься, скашиваться, дѣлаться, сдѣлаться косымъ.
3) Только сов. в. ? Свихнуться, сойти съ ума. Ти зовсім скосилася! — з серцем промовила дядина.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое.
