Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмедник

Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДНИК"
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Ирга, -ги, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. І. 120.
Корольство, -ва, с. Королевство. Як найдеш ти мені де-небудь дівку таку, щоб мені за жону була, то я оддам половину свойого корольства. Чуб.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Поспивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить. Кішка глечики поспивала. Харьк. г.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Усилятися II, -ляюся, -єшся, гл. Навязываться. Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.