Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмедник

Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДНИК"
Минера́льний, -а, -е. Минеральный. Дещо. 71.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Припозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припозвати, -зву, -ве́ш, гл.позовом. Привлекать, привлечь къ суду. Котл. Н. П. 399.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо. Шейк.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Н. п.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.