Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Зустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = зустрівати.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл.
1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной.
2) Слюнявить, наслюнявить.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл.
1) Размяться (во множествѣ).
2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. І я тепер на приспівки їм здався.
Тем'яжити, -зку, -жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли.
Фелелувати, -лую, -єш, гл. — за кого. Ручаться за кого.
