Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваторник

Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТОРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТОРНИК"
Богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Запліта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заплести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. Заплетаться, заплесться. Заплітайся, плетінь, заплітайся. Мет. 295. Не буду більше так заплітаться. Св. Л. 15.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТОРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.