Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варнякати

Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ. Каменец. и Чигирин. у.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Осмолювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмолити, -ся, -лю́, -ся, -лиш, -ся, гл. = обсмолювати, -ся, обсмолити, -ся.
Перепинити, -ся. Cм. перепиняти, -ся.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРНЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.