Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартарка

Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Бакир 1
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. МВ. (КС. 1902. X. 151.) 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу. МВ. (О. 1862. III. 40).
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. МУЕ. III. 34. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках. МУЕ. III. 35.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.